- розтріск
- -у, ч., зах.Розкол, розпад.••
До ро́зтріску зах. — до повного знесилення.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
До ро́зтріску зах. — до повного знесилення.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
розтріпаний — 1 дієприкметник розкуйовджений розтріпаний 2 дієприкметник розправлений; розтрушений розм … Орфографічний словник української мови
розтріпати — дієслово доконаного виду розправити, струшуючи розтріпати дієслово доконаного виду зіпсувати; розкуйовдити … Орфографічний словник української мови
розтріпувати — 1 дієслово недоконаного виду розкуйовджувати розтріпувати 2 дієслово недоконаного виду сильно струшувати розм … Орфографічний словник української мови
розтрісканий — розтрі/снутий, а, е. Який має тріщини, покрився тріщинами … Український тлумачний словник
розтріпаність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
розтріпатися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
розтріпуваний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
розтріпування — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
розтріпуватися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
розтрісканий — прикметник … Орфографічний словник української мови
розтріскатися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови